Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Зведеного каталогу періодичних видань (17)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ШУ1/2023/4<.>

Общее количество найденных документов : 17
Показаны документы с 1 по 17

Морфологія ранових дефектів нижніх кінцівок у пацієнтів при застосуванні ін'єкційної плазми, збагаченої тромбоцитами / І. Я. Дзюбановський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2023. - N 4. - С. 5-10
MeSH-главная:
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA
ИНЪЕКЦИИ -- INJECTIONS (использование, методы)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
Аннотация: Мета роботи: дослідити основні морфологічні ознаки ранових дефектів нижніх кінцівок різної етіології при першій хірургічній обробці рани, а також у подальшому порівняти класичну методику та застосування дебридменту рани із ін’єкціями плазми, збагаченої тромбоцитами. Проаналізовано результати гістологічного матеріалу із ранових дефектів нижніх кінцівок різного генезу 71 пацієнта. Групу контролю склали 34 пацієнти, основну групу – 37 пацієнтів. Для оцінки перебігу ранового процесу використовували гістологічний метод дослідження тканин рани з акцентом на якість неоангіогенезу та формування сполучної тканини. За результатами виявлено ендотеліальні клітини з проліферативними змінами, розширення капілярів у грануляційній тканині, яка розташована на дні ранового дефекту при судинній етіології. У всіх препаратах, які взяли в процесі першої хірургічної обробки рани, постійною ознакою був некроз. Здебільшого у поверхневому шарі рани спостерігали фібрин, а також тканинний та клітинний детрит, які були просякнені нейтрофільними поліморфноядерними лейко-цитами та еритроцитами порушеної будови. У групі контролю на 14-ту добу спостерігали однотипні зміни: грануляційна тканина мала осередкове розташування, відрізнялася вертикальною орієнтацією судин, набряком, рясною лейкоцитарною інфільтрацією. Щільність судин становила (41,0±10,8) од., а площа судин – (201±36,7) мкм2. На 14-ту добу в основній групі були яскраві грануляції з вираженою крайовою епітелізацією, навколо помірна набряклість. Спостерігали краще дозрівання грануляційної тканини, щільність судин становить (45,3±9,3) од., площа судин складає (246,75±77,20) мкм2, що на 9,5 % та 18,3 % відповідно більше за контрольну групу.

Доп.точки доступа:
Дзюбановський, І. Я.; Аль Джехані Наіф Абдулела, М.; Кріцак, М. Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

Стецюк, І. О.
Аналіз вихідних клінічних даних та етіологічних факторів розширення кореня та висхідного відділу аорти в пацієнтів після операцій Бенталла та клапан-зберігаючих операцій Девіда / І. О. Стецюк, Б. М. Тодуров // Шпит. хірургія. - 2023. - N 4. - С. 11-18
MeSH-главная:
АОРТЫ АНЕВРИЗМА -- AORTIC ANEURYSM (диагностика, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология)
Аннотация: Метароботи: покращення результатів хірургічного лікування пацієнтів з аневризмою кореня та висхідної аорти завдяки аналізу вихідних клінічних даних та етіологічних факторів у пацієнтів, яким виконано операції Девіда та Бенталла. В дослідження включено 107 пацієнтів, яким у плановому та ургентному порядку проведено операційне лікування в Інституті Серця МОЗ України з 2015 до 2023 р. Пацієнти були розділені на дві групи залежно від виду операційного втручання: в групі А пацієнтам проводили процедуру Девіда, у групі Б – операцію Бенталла. З дослідження виключили пацієнтів з інфекційним ендокардитом на момент госпіталізації; пацієнтів із повторними операціями на серці та з гострим розшаруванням аорти типу А, а також пацієнтів, яким, крім основних операцій, додатково проводили другу операцію на серці. Результати проведеного аналізу свідчать, що клінічні характеристики та етіологічні фактори процедур Девіда і Бенталла мають статистично значущі відмінності. Аневризма кореня та висхідного відділу аорти виникають частіше у чоловіків віком 51–60 років. Артеріальна гіпертензія, дисплазія сполучної тканини та атеросклероз найчастіше є причинами виникнення аневризм аорти. Дисплазія більш поширений фактор у пацієнтів із клапан-зберігаючими операціями. Вихідна легенева гіпертензія в передопераційному періоді частіше простежується у пацієнтів із операцією Бенталла. Пацієнти із операцією Бенталла частіше мали двостулковий аортальний клапан, Девіда – тристулковий. Об’ємні показники лівого шлуночка статистично більші у пацієнтів із операцією Бенталла у передопераційному періоді. Тема аневризм кореня та висхідного відділу аорти недостатньо вивчена та потребує подальшого уточнення показників інтра- та постопераційного періоду, детального аналізу, оцінки ускладнень, виживання та порівняння якості життя у віддаленому періоді.

Доп.точки доступа:
Тодуров, Б. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Міні-інвазивна коригуюча торакопластика при хірургічному лікуванні деструктивного туберкульозу легень та емпіємі плеври / Ю. Ф. Савенков [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2023. - N 4. - С. 19-22
MeSH-главная:
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY (хирургия)
ЭМПИЕМА ПЛЕВРАЛЬНАЯ -- EMPYEMA, PLEURAL (хирургия)
ТОРАКОПЛАСТИКА -- THORACOPLASTY (использование, методы)
Аннотация: Мета роботи: оцінити результати застосування розробленої методики міні-інвазивної корекції пострезекційного гемітораксу при хірургічному лікуванні хворих на деструктивний туберкульоз легень. В дослідній групі міні-інвазивна коригуюча торакопластика виконана 14 хворим на хронічний деструктивний туберкульоз легень, що проводилась через 12–14 діб після верхньої лобектомії (9 хворих) та після полісегментарних резекцій у 5 хворих. Критеріями оцінки ефективності розробленої методики міні-інвазивної корекції пострезекційного гемітораксу були кількість плевро-легеневих ускладнень, зокрема залишкової плевральної порожнини, а також наявність емпієм плеври в після-операційному періоді. При виконанні міні-інвазивного коригуючого втручання немає необхідності екзартикулювати головки ребер, тому що суть операції полягає у створенні нового склепіння купола плеври, центр якого знаходиться не паравертебрально, а проходить дещо латеральніше по лопатковій лінії. Це значно зменшує травматичність втручання. Виконання усіх хірургічних маніпуляцій під подвійним візуальним контролем дозволяє безпечно виділяти верхівку легені в зоні підключичних судин та контролювати якість гемостазу. Використання поліпропіленової сітки розміром 10х15 см дозволяє надійно зафіксувати верхівку легені на новому рівні та запобігти її перерозтягненню. Використання колагену додатково фіксує верхівку легені та заповнює новоутворений екстрапульмональний простір. У післяопераційному періоді випадків залишкової плевральної порожнини або загострення туберкульозного процесу, емпієм плеври не спостерігалось.

Доп.точки доступа:
Савенков, Ю. Ф.; Моісеєнко, М. В.; Кошак, Ю. Ф.; Бакулін, П. Є.
Экз-ры:
Найти похожие

Венгер, І. К.
Хірургія екстракраніальних артерій у пацієнтів із атеросклеротичною оклюзією аорто-клубово-стегнової зони в умовах хронічної ішемії / І. К. Венгер, І. В. Фарина // Шпит. хірургія. - 2023. - N 4. - С. 23-28
MeSH-главная:
АРТЕРИЙ ОККЛЮЗИРУЮЩИЕ БОЛЕЗНИ -- ARTERIAL OCCLUSIVE DISEASES (осложнения)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (патофизиология, хирургия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (патофизиология, хирургия)
Аннотация: Мета роботи: встановити причини розвитку ішемічного порушення мозку після хірургічної корекції кровотоку по ВСА у пацієнтів із атеросклеротичним стеноз/оклюзією ВСА при атеросклеротичній оклюзії аорто-клубово-стегнового басейну в умовах хронічної ішемії нижніх кінцівок. У дослідженні брали участь 119 хворих із атеросклеротичною оклюзією аорто-клубово-стегнового басейну із ХАН ІІb-IV ст. (за класифікацією Rutherford). Пацієнти розділені на дві групи: 1-ша група – 72 хворих із ХАН ІІb-IV ст. із високим у 58 спостереженнях і дуже високим у 14 випадках ступенем ризику розвитку післяопераційних ускладнень, ІІ група – 47 хворих із ХАН ІІІ-IV ст. із високим у 7 спостереженнях і дуже високим у 40 спостереженнях ступенем ризику розвитку післяопераційних ускладнень. У 2 групу включені пацієнти із атеросклеротичною оклюзією аорто-клубово-стегнового басейну і високим ризиком розвитку у ранньому післяопераційному періоді реперфузійно-реоксигенаційного синдрому. У період підготовки до реваскуляризації атеросклеротичної оклюзії аорто-клубово-стегнової зони здійснили дослідження стану Вілізієвого кола. Серед 93 пацієнтів із атеросклеротичним ураженням екстракраніальних артерій у 62 (64,41 %) осіб встановили замкнуте Вілізієве коло, а у 31 (33,33 %) спостереженнях – незамкнуте Вілізієве коло. Серед хворих 1-ї групи незамкнуте Вілізі-єве коло виявили у 15 спостереженнях (48,39 %), а серед пацієнтів 2-ї групи – у 16 (51,61 %) спостереженнях. Хірургічну корекцію кровотоку за ВСА виконано 32 пацієнтам, з яких 18 хворих були у 1-й групі і 14 – у 2-й групі. У 18 спостереженнях діагностована ІІ ст. порушення мозкового кровотоку – транзиторна ішемічна атака, у 7 пацієнтів – ІІІ ст. порушення мозкового кровотоку, а у 3 осіб – V ст. порушення мозкового кровотоку. Виконано 32 хірургічних втручання на ВСА: у 32 спостереженнях – каротидна ендартеректомія, у 6 і у 4 випадках – відповідно, реверсійне і еверсійне відновлення кровотоку за ВСА. У 3 спостереженнях виконано ендоваскулярне стентування стенозованої/оклюзійної ВСА.

Доп.точки доступа:
Фарина, І. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Варварук, М.-І. Р.
Морфометричний аналіз тканин м'язово-апоневротичного дефекту в експерименті за умов герніопластики з застосуванням стовбурових клітин у різні терміни дослідження / М.-І. Р. Варварук, Т. К. Головата // Шпит. хірургія. - 2023. - N 4. - С. 29-34
MeSH-главная:
ГРЫЖА БРЮШНОЙ СТЕНКИ -- HERNIA, ABDOMINAL (хирургия)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (использование, методы)
СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК МЕЗЕНХИМНЫХ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- MESENCHYMAL STEM CELL TRANSPLANTATION (использование, методы)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Аннотация: Мета роботи: провести аналіз морфометричних змін у ділянці м’язово-апоневротичного дефекту передньої черевної стінки в експерименті за умови використання стовбурових клітин. Експериментальне дослідження проведено на 76 білих статевозрілих щурах обох статей вихідною масою (215±12) г. Моделювання м’язово-апоневротичного дефекту хірургічним методом проводили в стерильних умовах із використанням загального методу знеболення. Усім щурам 1 та 3 групи було виконано моделювання мʼязово-апоневротичного дефекту передньої черевної стінки гострим шляхом до 2,5 см в діаметрі з наступним пошаровим ушиванням дефекту однорядним безперервним обвивним швом шовним матеріалом “Вікрил” 3/0 з колючою голкою. Додатково у групі 3 виконували ін’єкції стовбурових клітин. У групах 2 та 4 також виконували формування мʼязово-апоневротичного дефекту передньобокової стінки живота 2,5 см у діаметрі з наступною пластикою з використанням методики “on lay” поліпропіленовою сіткою. У групі 4 додатково проводили ін’єкції стовбурових клітин. Виведення тварин з експерименту відбувалось шляхом передозування тіопенталового наркозу на 10-ту та 30-ту доби спостереження. Далі проводили повношаровий забір тканин передньої черевної стінки у місці моделювання пластики м’язово-апоневротичного дефекту для наступного гістологічного дослідження. У перших двох групах зберігалася виразна запальна реакція на 10-ту добу і слабо виражена на 30-ту добу, що сприяло сповільненню формування зрілої сполучної тканини. Виразну позитивну динаміку спостерігали в 3 групі тварин, де встановлено повне затихання запального процесу і часткове формування повноцінної рубцевої тканини. Найкращі результати отримані в 4 групі тварин за умови застосування комбінації хірургічної сітки та стовбурових клітин. Встановлена повна редукція запальної реакції і формування рубцевої тканини.

Доп.точки доступа:
Головата, Т. К.
Экз-ры:
Найти похожие

Продан, А. М.
Гістологічний аналіз шлунка після емболізації артерій шлунка в експерименті / А. М. Продан, Т. К. Головата // Шпит. хірургія. - 2023. - N 4. - С. 35-38
MeSH-главная:
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (использование, методы)
ЭМБОЛИЗАЦИЯ ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ -- EMBOLIZATION, THERAPEUTIC (использование, методы)
ЖЕЛУДОК -- STOMACH (патология)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование, методы)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Аннотация: Мета роботи: оцінити в експерименті морфологічні зміни різних відділів шлунка після емболізації артерій шлунка. Баріатричну емболізацію артерій шлунка проведено у 10 свиней в’єтнамської породи віком 4–5 місяців, яким впродовж 2 місяців моделювали ожиріння дієтою з підвищеним вмістом жирів. Методика емболізації включала суперселективну баріатричну емболізацію лівої шлункової та шлунково-сальникової артерії емболами 300 мкм. Морфологічне дослідження проводили через 3 тижні після операції. Мікроскопічну оцінку і фотофіксацію гістопрепаратів різних відділів шлунка, забарвлених гематоксиліном-еозином, здійснювали за допомогою тринокулярного мікроскопа лабораторного класу Nikon Eclipse Ci-E з об’єктивами планахроматами 10х, 20х та 40х для виявлення ішемічно-деструктивних змін в органі та ступеня їх виразності. Мікроскопічно досліджені біоптати слизової оболонки різних відділів шлунка – кардіального, фундального, тіла та антрального, що зумовлено їх структурно-функціональною варіабельністю та особливостями кровопостачання. За результатами мікроскопічного аналізу слизової оболонки різних відділів шлунка після емболізації артерій встановлено два типи морфологічного стану його слизової оболонки: у кардіальному та антральному відділах зміни характеризувалися переважно помірними десквамативними змінами та посиленим слизоутворенням; у фундальному і тілі шлунка – поверхневим і глибоким ерозуванням, асоційованим крововиливами та запальною реакцією.

Доп.точки доступа:
Головата, Т. К.
Экз-ры:
Найти похожие

Improving reconstructive operations for "fresh" injuries and scar strictures of the main bile ducts / B. A. Mardonov [et al.] // Шпит. хірургія. - 2023. - N 4. - P39-43
MeSH-главная:
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ -- BILE DUCTS (повреждения, хирургия)
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (использование, методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Аннотация: Мета роботи: запобігання стриктурі гепатикохоледоха у віддаленому післяопераційному періоді після відновної операції. В дослідження включено дані клінічного обстеження 41 хворого з ушкодженнями магістральних жовчних проток, які були оперовані у хірургічному відділенні багатопрофільної клініки Самаркандського державного медичного університету за період з 2010 до 2022 р. Залежно від вибору тактики лікування хворих було поділено на дві групи. Першу групу, групу порівняння, становили 18 (43,9 %) хворих, яким накладено біліобіліарний анастомоз традиційним способом. Другу групу, основну групу, склали 23 (56,1 %) хворі, яким проведено відновлювальну операцію удосконаленим способом. З 18 хворих групи порівняння у 13 (72,2%) у віддаленому післяопераційному періоді через 1–3 роки спостерігали рубцеву стриктуру гепатикохоледоха, яким були необхідні повторні операції. З них 9 хворим проведено реконструктивну операцію гепатикоєюно- та гепатикодуоденоанастомоз, 4 хворим виконали рентгенендобіліарні втручання із встановленням стенту в просвіт гепатикохоледоха.

Доп.точки доступа:
Mardonov, B. A.; Kurbaniyazov, Z. B.; Davlatov, S. S.; Rakhmanov, K. E.
Экз-ры:
Найти похожие

Шаповал, С. Д.
Імунний статус у хворих на гнійно-некротичні процеси стопи діабетика та сепсисі / С. Д. Шаповал // Шпит. хірургія. - 2023. - N 4. - С. 44-49
MeSH-главная:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (диагностика, иммунология, осложнения)
СЕПСИС -- SEPSIS (диагностика, иммунология, патофизиология)
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ ФЕНОМЕНЫ -- IMMUNE SYSTEM PHENOMENA
Аннотация: Мета роботи: встановити порушення специфічної імунної ланки організму у хворих на синдром діабетичної стопи та при ускладненні захворювання сепсисом. Обстежено 627 пацієнтів на ускладнений синдром діабетичної стопи, у яких у 6,7 % випадків (42 хворі) захворювання було обтяжене сепсисом. У всіх хворих був цукровий діабет 2 типу, та вони перебували на лікуванні в міському гнійно-септичному центрі з ліжками діабетичної стопи КНП “Міська лікарня No 3” м. Запоріжжя за період 2007–2022 рр. Хворі були розподілені на дві групи: група порівняння, хворі на цукровий діабет 2 типу з гнійно-некротичними ураженнями стопи діабетика – 585 хворих; основна група – хворі на цукровий діабет, що був ускладнений сепсисом – 42 особи. Стан Т-клітинної системи імунітету у хворих на ускладнений синдром діабетичної стопи при госпіталізації характеризувався зниженням СД3+ на 20 % (Р 0,05) та зниженням кількості СД4+ на 18 % (Р 0,05) відносно показників донорів. У хворих на сепсис зміна цих показників була більш виразною (Р0,05). Рівень СД8+ , навпаки, був збільшений відносно показників донорів на 17 % (Р 0,05), а рівень СД25+ – на 33 % (Р 0,05). Така стимуляція СД8+ та СД25+ пов’язана із захисним механізмом, спрямованим проти розвитку імунної відповіді на власні тканинні структури. Стан Т-клітинної системи на підставі виведеної формули імунних розладів мав вигляд: СД3+1- СД4+1- СД8+1+ СД25+1+, що кваліфіковано як І ступінь імунологічних розладів клітинного імунітету. На 7–8 добу лікування спостерігали зниження рівня як СД3+, так і СД4+ на 24 та 30 % (Р 0,05) відповідно показників донорів, проте порівняно з показниками у хворих при госпіталізації ці зміни були недостовірними (Р 0,05). Формула імунних розладів мала вигляд: СД3+2- СД4+2- СД8+1- СД25+1-, що свідчило про розлад імунної системи ІІ ступеня. На 12–16 добу рівні СД3+ та СД4+ були на 17 та 14 % (Р 0,05) нижче від показників донорів, проте прослідковувалася чітка тенденція до їх збільшення порівняно з аналогічними показниками при госпіталізації та на 7–8 добу післяопераційного періоду. Імунна формула дещо змінилася: СД3+1- СД4+1- СД8+1- СД25+1+, що свідчило про перехід розладу імунної системи з ІІ ступеня до І. У хворих на синдром діабетичної стопи, захворювання яких було ускладнено сепсисом, вміст СД3+, СД4+, СД8+ при госпіталізації достовірно (Р 0,05) був нижчим, ніж у хворих без сепсису. Вони різнилися на 40 %, 45 % та 23 % відповідно з показниками групи донорів. Наведені дані про кількість Т-лімфоцитів із хелперною та супресорною функцією дали можливість розрахувати індекс СД4+/ СД8+ та встановити його зміни відносно здорових осіб – супресія на 34 % (Р 0,05). Ми не встановили відмінність у вмісті СД25+ у хворих на сепсис та без нього. Отриманні результати дослідження клітинної ланки у хворих на сепсис можуть бути представлені формулою: СД3+2- СД4+2- СД8+1-СД25+2-, що свідчить про імунний розлад ІІ ступеня. Формула імунних розладів клітинної ланки у хворих на сепсис на 7–8 та 12–16 доби післяопераційного періоду свідчила про те, що пригнічення клітинної ланки відповідає ІІ ступеню імунних розладів. Стан гуморального імунітету у хворих із гнійно-некротичними процесами стопи діабетика при госпіталізації характеризувався зниженням Ig A відносно показників донорів на 11 % (Р 0,05), Ig M – на 16 % (Р 0,05) та Ig G на 6 % (Р 0,05) на тлі знижен-ня СД22+ на 13 % (Р 0,05), а формула імунних розладів мала такий вигляд: Ig A1- Ig M1- Ig G1- СД221-, що свідчило про І ступінь імунологічних розладів, тоді як у хворих на сепсис – Ig A-1 Ig M3+ Ig G3+ СД22+1+. Подібні зміни у останніх відповідали ІІ ступеню імунних розладів. На 7–8 добу у хворих як із гнійно-некротичними процесами синдрому діабетичної стопи, так і при сепсисі рівень Ig A знижувався та на 12–16 доби був на 29 та 34 % відповідно нижче, ніж контрольні величини. Рівень Ig M, Ig G та СД22+ на 7–8 і 12–16 доби у хворих на синдром діабетичної стопи знаходились у стані супресії, відповідно на 8 %, 23 %, 47 % нижче від показників донорів, а формула імунних розладів мала вигляд: Ig A2- Ig M1- Ig G1- СД222-, що відповідало ІІ ступеню імунних розладів. У хворих на сепсис в ті ж строки дослідження спостерігався імунний розлад ІІ ступеня, але формула мала вигляд: Ig A1-Ig M1- Ig G1+ СД22+2-. Таким чином, стан клітинної та гуморальної ланок імунної системи у хворих як із гнійно-некротичними процесами синдрому діабетичної стопи, так і при розвитку сепсису кваліфіковано як загальну імунну депресію.

Экз-ры:
Найти похожие

Рак щитоподібної залози: підходи та тактика. Чому стало більше? / О. В. Погорєлов [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2023. - N 4. - С. 50-55
MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
Аннотация: Мета роботи: проаналізувати рівні захворюваності та підвищити ефективність лікування хворих на рак щитоподібної залози шляхом удосконалення його діагностики та хірургічної тактики, покращити профілактику післяопераційних ускладнень. Використовували традиційні та спеціальні методи дослідження: анамнез, особливості попереднього лікування, огляд та фізикальне обстеження пацієнтів, УЗД щитоподібної залози, тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія з цитологічним дослідженням пунктату, визначення вмісту гормонів тиреоїдного профілю в сироватці крові (ТТГ, Т4 вільний, тирео-глобулін (ТГ), кальцитонін (КТ)); гістологічне дослідження операційного матеріалу (експрес- та патогістологічного заключного). В статті висвітлені дані про рівні захворюваності на рак щитоподібної залози серед населення України, обговорюються сучасні підходи до поліпшення діагностики та лікування таких хворих, представлені дані про лікування таких хворих в Київському міському клінічному ендокринологічному центрі. Традиційно діагностика раку щитоподібної залози базується на результатах комплексної оцінки даних клінічного обстеження, ультразвукового дослідження, цитологічного дослідження біоптатів, отриманих при тонкоголковій аспіраційній пункційній біопсії. За останні роки у пролікованих в клініці спостерігається тенденція до збільшення випадків захворюваності на рак щитоподібної залози. Це пов’язано із вдосконаленням методів діагностики (новітніх УЗ апаратів та високочастотних датчиків), збільшенням кількості обстежень з метою превенції та комплаєнсу із лікарями загальної практики. УЗД щитоподібної залози та тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія з цитологічним аналізом біоптатів є необхідними і обов’язковими методами дослідження при вогнищевих утвореннях щитоподібної залози як найточніших методів діагностики на доопераційному етапі обстеження.

Доп.точки доступа:
Погорєлов, О. В.; Гордійчук, П. І.; Мазур, О. В.; Шідловський, O. B.; Цимбалюк, С. М.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Дейкало, І. М.
Радикальне хірургічне лікування ускладненої біліодигестивної нориці / І. М. Дейкало, Д. В. Осадчук, А. В. Винник // Шпит. хірургія. - 2023. - N 4. - С. 56-59
MeSH-главная:
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (осложнения, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология)
СВИЩ -- FISTULA (хирургия, этиология)
Аннотация: Мета роботи: оцінити результати хірургічного лікування хворих на ускладнені холецистодуоденальні нориці після різних видів операційних втручань. Проведено ретроспективний аналіз 17-ти хворих прооперованих у хірургічному відділенні Тернопільської міської лікарні швидкої допомоги з приводу ускладненої холецистодуоденальні нориці у вигляді біліарного ілеуса. В одному із клінічних випадків ми зіштовхнулися із надзвичайно складною ситуацією, яка вимагала неординарного його вирішення. Наявність тріади: похилий або старечий вік пацієнта; ознаки непрохідності тонкої кишки: пухлинна кам’янистої щільності в черевній порожнині при пальпації, особливо коли в анамнезі є відомості про ЖКХ, є підґрунтям для встановлення клінічного діагнозу біліарної непрохідності тонкої кишки. В попередніх роботах ми детально проаналізували особливості перебігу, діагностики та хірургічного лікування гострої біліарної непрохідності тонкої кишки та синдрому Бувере.

Доп.точки доступа:
Осадчук, Д. В.; Винник, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Бабій, М. П.
Прогнозування інфекційних ускладнень в оперованих постраждалих із травмою верхньої кінцівки та грудної клітки після дорожно-транспортних пригод / М. П. Бабій, А. І. Цвях // Шпит. хірургія. - 2023. - N 4. - С. 60-68
MeSH-главная:
КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES (осложнения, хирургия)
ГРУДНОЙ КЛЕТКИ ТРАВМЫ -- THORACIC INJURIES (осложнения, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (диагностика, профилактика и контроль, этиология)
Аннотация: Мета роботи: визначити прогностичні фактори розвитку інфекційних ускладнень прооперованих пацієнтів із травмою верхньої кінцівки та грудної клітки. Проведено ретроспективне дослідження 186 медичних карт пацієнтів із травмами верхніх кінцівок та грудної клітки, які проходили стаціонарне лікування у КНП “Тернопільська міська лікарня швидкої допомоги” впродовж 2015–2020 рр. Для вирішення проблеми прогнозування післяопераційних інфекційних ускладнень використовували метод послідовної діагностичної процедури на основі методу Байєса та з подальшим визначенням рівня клінічного результативного ризику. Було проведено аналіз клінічних та епідеміологічних характеристик постраждалих у дорожно-транспортних пригодах з метою виявлення ключових факторів, які впливають на розвиток інфекційних ускладнень. Ретельно було проаналізовано демографічні характеристики, тип учасника дорожного руху, супутні діагнози, ступінь травматизації за шкалою ISS, кількість хірургічних втручань та інші прогностичні ознаки. Була розроблена протокольна схема лікування пацієнтів із травмою верхньої кінцівки та грудної клітки після ДТП. Остаточний показник КРР розраховували з врахуванням оновлених ймовірностей згідно з аналізом бази даних на основі теореми Байєса. Аналіз ускладнень показує, що місцеві інфекційні ускладнення є найбільш частими. Це вимагає розробки ефективних стратегій профілактики та раннього лікування цих ускладнень. Клінічний результативний ризик є ключовим індикатором при прогнозуванні ймовірності інфекційних ускладнень після хірургічного втручання. Принцип комплексного підходу в лікуванні пацієнтів із політравмами повинен включати не тільки екстрену медичну допомогу, але й довгострокове планування лікування з прогнозуванням розвитку інфекційних ускладнень, їх профілактику та подальшу реабілітацію постраждалих.

Доп.точки доступа:
Цвях, А. І.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Хірургічна тактика лікування ускладнень раку шлунка в умовах війни / М. М. Стець [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2023. - N 4. - С. 69-73
MeSH-главная:
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (хирургия)
ВОЙНА -- WAR
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: Мета роботи: покращення та оптимізація діагностики та лікування ускладнень раку шлунка. Проліковано 56 хворих з ускладненнями раку шлунка. Середній вік хворих складав 56 років, з них жінок – 13 (23,21 %), чоловіків – 43 (76,79 %). Під час всебічного діагностично-лікувального моніторингу встановили, що у 15 хворих (26,79 %) було виявлено шлунково-кишкову кровотечу, у 12 хворих (21,43 %) стеноз шлунка різних ступенів, в решти 29 хворих (51,79 %) рак шлунка ускладнився перфорацією шлунка. Вивчали вік і стать, передопераційну діагностику, локалізацію перфорації, глибину інвазії стінки шлунка, відсутність або наявність метастазів у лімфатичних вузлах, тип операції, ступінь лімфатичної дисекції, стадію UICC та ускладнення. Відсоток ускладнення у вигляді перфорації серед раку шлунка становив 51,79 %. Захворювання частіше зустрічалося на III/IV стадії (70 %). Проведені операції: гастректомія у 16 хворих та ушивання перфорації у 10 пацієнтів. Смерть, пов’язана з хірургічним втручанням, спостерігалася у 4 пацієнтів. Було виконано 10 субтотальних гастректомій і 6 тотальних гастректомій. У 15 пацієнтів спостерігалася клінічно виражена шлунково-кишкова кровотеча, яка проявлялася у вигляді мелени, гематемезису або у вигляді мелени та гематемезису одночасно (2,5 %). Середній вік становив (68 ± 12) року (діапазон 47–87). Ускладнення у вигляді стенозу шлунка було виявлено у 12 пацієнтів (21,43 %). Під час дослідження у 5 пацієнтів було виявлено субкомпенсований стеноз пілоричного відділу шлунка, у решти пацієнтів – декомпенсований стеноз. Вибір методу операційного втручання проводився індивідуально, залежно від стану хворого, ступеня стенозу і характеру патоморфологічних змін, стану секреторної та моторної функції шлунка, наявності супровідної патології та стадії раку шлунка. У цій групі пацієнтів наявний один випадок летальності, який був зумовлений ІV стадією раку шлунка та декомпенсованим стенозом із вираженими розладами водно-електролітного балансу і кислотно-лужної рівноваги.

Доп.точки доступа:
Стець, М. М.; Трепет, С. О.; Іванько, О. В.; Войтюк, Н. В.; Плюта, І. І.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Вайда, А. Р.
Досвід лікування ушкоджень підколінної артерії мирного часу / А. Р. Вайда, І. М. Дейкало, О. А. Якимчук // Шпит. хірургія. - 2023. - N 4. - С. 74-77
MeSH-главная:
ПОДКОЛЕННАЯ АРТЕРИЯ -- POPLITEAL ARTERY (повреждения, хирургия)
Аннотация: Мета роботи: встановити характерні особливості ушкоджень підколінної артерії, у яких не вдалося зберегти кінцівку, а також фактори, що призвели до ампутації, незважаючи на спробу реваскуляризації, що дозволить спрогнозувати та покращити результат лікування даних ушкоджень. Проаналізовано дані 18 пацієнтів з 2003 р. до 2022 р., які отримали ушкодження підколінної артерії в мирний час і яким було проведено реваскуляризацію кінцівки. У 8 (44,4 %) випадках найближчим часом була виконана ампутація. Ми провели порівняльний аналіз між групою пацієнтів, у яких вдалося успішно відновити кровопостачання кінцівки, та групою пацієнтів, у яких не вдалося зберегти кінцівку. Вирішальними факторами, що призвели до незадовільного результату реваскуляризації кінцівки, були: великий дефект м’яких тканин, затримка з наданням спеціалізованої допомоги, супутні ушкодження інших анатомічних структур у зоні поранення. Найбільш несприятливою для позитивного прогнозу реконструктивного втручання є комбінація ушкодження артерії та вени, відкриті переломи гомілки з відривом м’язів чи розтрощення кінцівки.

Доп.точки доступа:
Дейкало, І. М.; Якимчук, О. А.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Unique Case of Anomalous Anatomy of the Right Coronary Artery from the Pulmonary Artery / Ia. P. Truba [et al.] // Шпит. хірургія. - 2023. - N 4. - P78-80
MeSH-главная:
КОРОНАРНЫХ СОСУДОВ АНОМАЛИИ -- CORONARY VESSEL ANOMALIES (диагностика, хирургия)
ТРАНСПОЗИЦИЯ МАГИСТРАЛЬНЫХ СОСУДОВ -- TRANSPOSITION OF GREAT VESSELS (диагностика, хирургия)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: У статті наведено опис успішної хірургічної корекції вкрай рідкісного і потенційно смертельного захворювання. Аномальне відходження правої коронарної артерії від легеневої артерії належить до рідкісних уроджених захворювань коронарної артерії. Відсоток ураження населення становить 0,002 %. Здебільшого це явище перебігає безсимптомно і діагностується випадково, як у нашому випадку. Тут ми розповідаємо про 9-місячну дівчинку, яка була госпіталізована з діагнозом множинні дефекти міжшлуночкової перегородки. Для діагностики використовували ехокардіографію, в результаті якої запідозрили аномальне відходження правої коронарної артерії від легеневої артерії. Після цього комп’ютерна томографія підтвердила діагноз. Дитині проведено хірургічну корекцію шляхом реімплантації правої коронарної артерії з легеневої артерії в аорту. Рання діагностика може забезпечити ефективне лікування.

Доп.точки доступа:
Truba, Ia. P.; Furman, D. I.; Dziuryi, I. V.; Lazoryshynets, V. V.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Тугаров, Ю. Р.
Роль бісфосфонатів у лікуванні остеоартриту / Ю. Р. Тугаров, О. В. Думанець, І. P. Копитчак // Шпит. хірургія. - 2023. - N 4. - С. 81-83
MeSH-главная:
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (лекарственная терапия)
Аннотация: У статті висвітлено вплив бісфосфонатів на перебіг спонтанного остеонекрозу на прикладі колінного суглоба. Визначено переваги приймання бісфосфонатів над іншими методами лікування в плані безпеки, ефективності та доступності. Мета роботи –встановити та дослідити вплив бісфосфонатів на перебіг спонтанного остеоне-крозу на прикладі колінного суглоба. Визначити переваги приймання бісфосфонатів над іншими методами лікування в плані безпеки, ефективності та доступності. Спонтанний остеонекроз, який було розглянуто на прикладі колінного суглоб, являє собою багато-гранну проблему, яка має безліч варіантів вирішення, але ефективними є одиниці. Група препаратів бісфосфонати зарекомендували себе як доказовий, безпечний, доступний метод лікування. За умов бурхливого розвитку клітинних технологій, які ще не досягли піку своєї ефективності, запропонований метод лікування залишається методом вибору, який здатний діяти патогенетично та мінімізувати необхідність операційного втручання.

Доп.точки доступа:
Думанець, О. В.; Копитчак, І. P.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Рак нирки з метастатичним тромбозом нижньої порожнистої вени - сучасний стан проблеми та перспективи розвитку / Б. М. Тодуров [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2023. - N 4. - С. 84-89
MeSH-главная:
ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS (осложнения)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (патофизиология)
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (этиология)
ПОЛАЯ ВЕНА, НИЖНЯЯ -- VENA CAVA, INFERIOR (патофизиология)
Аннотация: Проведено аналіз рівнів поширення тромбу в нижній порожнистій вені та його вплив на прогноз виживання при раку нирки з метастатичним тромбозом нижньої порожнистої вени. Успішне видалення пухлинного тромбу в нирковій вені та нижній порожнистій вені може призвести до покращення довгострокової виживаності більш ніж у половини пацієнтів. Чим вищий рівень тромбу, тим вища ймовірність рецидиву раку. Видалення тромбу з НПВ, навіть за наявності метастазів, забезпечує кращу якість життя і може подовжити виживання. Хірургічний прогноз у пацієнтів з НКК, що проростає в НПВ, визначається стадією пухлини, зокрема станом лімфатичних вузлів, а не рівнем поширення пухлинного тромбу чи наявністю супутніх віддалених метастазів. Оскільки хірургічне втручання все ще залишається найефективнішим методом лікування пацієнтів з НКК, необхідно докласти всіх зусиль для повного видалення тромбу з НПВ. Нові таргетні препарати можуть бути перспективними як допоміжна терапія у цієї категорії пацієнтів.

Доп.точки доступа:
Тодуров, Б. М.; Ковтун, Г. І.; Загрійчук, М. С.; Кондратюк, М. О.; Кувайцев, А. К.; Самокіщук, Р. А.; Марчук, І. П.; Мураховська, О. В.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Дзюбановський, Ігор.
До 60-річчя хірурга Віктора Павловича Польового / І. Дзюбановський, Р. Сидорчук // Шпит. хірургія. - 2023. - N 4. - С. 90

Доп.точки доступа:
Сидорчук, Руслан; Польовий, Віктор Павлович (доктор медичних наук, професор ; 23.10.1963 р.) \о нем\
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)